У пошуках забутих скарбів. Костянтиноград/Красноград
| Місце проведення: | м. Красноград | |
| Дата: | Apr 10, 2021 | |
| Початок: | 08:00:00 | |
| Власник анонсу: | Туристичний клуб "Скарбничка мандрів" | |
| Електронна сторінка: | https://www.facebook.com... | |
| Телефон: | +380503056049, +380972819598 |
На фасаді Полтавського губернського земства є герб міста Костянтиноград, яке з 1802 року стало одним із повітових центрів Полтавської губернії (нині Красноград). Понад сто років Костянтиноград пов’язаний із історією Полтавщини, і є невід’ємною її частиною. Тому мандрівний краєзнавчий проект «У пошуках забутих скарбів» вирушає досліджувати Костянтиноградщину/Красноградщину. Історія міста надзвичайно цікава. І розпочинається вона із поселення поруч із Десятою фортецею, яка є однією із 16 фортець Української оборонної лінії. У 1738 році фортеця отримує назву Бєльовська і протягом всього періоду існування є адміністративним центром Українського ландміліцького корпусу. 1781 року фортеця стає містом, за велінням Катерини ІІ його нарікають в честь онука Костянтиноградом. Залишки Бєльовської фортеці збереглися до наших днів. На її валах ми дізнаємося про те, чому саме таку назву дали Десятій фортеці Української оборонної лінії, хто такі ландміліціонери, і чим, крім служби вони займалися. За час існування місто Костянтина має престижні статуси: губернського та повітового міста. Найбільшого розвитку воно досягає у період правління імператора Миколи ІІ. З того часу збереглося кілька цікавих будинків, які ми побачимо під час оглядової екскурсії містом. В одному з цих будинків розміщено Красноградський краєзнавчий музей, один з найбільших музеїв на Україні у сільській місцевості. Цікавим фактом є те, що засновником музею є близький друг Опанаса Сластіона художник Порфирій Мартинович – один із перших ілюстраторів «Енеїди» І.Котляревського, фольклорист та етнограф. Костянтиноград/Красноград – рідний дім митця. І де, як не на батьківщині, дізнатися цікаві та маловідомі факти із життя художника. Дітище П.Мартиновича – Краєзнавчий музей - має прекрасну картинну галерею. Знайомство із Красноградщиною продовжуємо у селі Берестовенька. На околиці села збереглися залишки Гванівської фортеці, що входила до тої ж Української оборонної лінії. Цікаво що назва фортеці пов’язана із іменем московського царя Івана Грозного. Яким чином? Дізнаєтеся на екскурсії. У центрі села височіє храм Покрови Пресвятої Богородиці – перлина дерев’яного зодчества Слобожанщини. Побудований у другій половині ХІХ століття, храм важко пережив антирелігійну вакханалію. Коштами місцевої громади був відбудований. На нашому маршруті є ще одна перлина – церква Благовіщення Пресвятої Богородиці у селі Федорівка Костянтиноградського повіту (нині Карлівський район). Збудована 1828 року коштом графині Марії Григорівни Розумовської та парафіян, церква пережила приниження (у ній були розміщені склади з міндобривами та комора для збіжжя) та природні катаклізми (влучила блискавка). А от чи витримає людську жадність та байдужість? Такі забуті скарби минулого має Костянтиноград/Красноград. А скарбом нинішнього міста і району є корисні копалини, сховані на глибинах під залишками фортець Української оборонної лінії, яка тягнеться від Дніпра до Сіверського Дінця. Хочете більше знати про рідний край, гайда з нами!
