Виставка «Борітеся – поборете»
| Місце проведення: | Велика виставкова зала Полтавського художнього музею | |
| Дата: | Mar 8, 2024 - Apr 30, 2024 | |
| Власник анонсу: | Полтавський художній музей імені Миколи Ярошенка | |
| Електронна сторінка: | gallery.poltava@gmail.com... | |
| Телефон: | +380 532 560-731, +380 532 561-724. |
Виставка «Борітеся – поборете» присвячена 210-річчю від дня народження великого генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Цьогорічний ювілей відзначається на державному рівні. 23 лютого 2024 р. Кабінет Міністрів України затвердив програму, що передбачає підготовку й проведення низки культурних, мистецьких та інформаційних заходів як в Україні, так і за її межами. Серед них: урочисте нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, фестиваль «Мистецька академія «Шевченко – шлях до перемоги», а також безліч читань, вечорів пам’яті, майстер-класів, круглих столів та ін. У рамках ювілейних подій у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка проходить і виставка українських митців, назвою якої стали крилаті слова самого Тараса Шевченка - «Борітеся – поборете». Ці рядки із поеми «Кавказ», що присвячена вірному другу поета Якову де Бальмену, який загинув у війні, розв’язаній російською імперією проти волелюбних горців, возвеличують боротьбу за свободу. «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» - писав Кобзар! Сьогодні для України, яка третій рік у війні з тим же агресором, з яким боролися народи Кавказу у середині ХІХ століття, з російською імперією, слова Т. Шевченка звучать особливо актуально. Це заклик до всього українського народу, який лунає через віки, призиває до боротьби й надихає на Перемогу! Щорічно кожен українець 9-те березня – День народження Тараса Шевченка - відзначає як свято національного значення, не озираючись на те, ювілейна це дата чи ні. Адже, як точно сказав Олесь Гончар: «Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира...Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях, у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен розвиватись». Образ Тараса Шевченка надзвичайно багатогранний. Пророк, поет, трибун, незламний борець за волю, прозаїк, художник. Для українських митців участь в художніх виставках, присвячених Тарасу Шевченку - це зона особливої відповідальності. Адже творча спадщина Шевченка-художника посідає одне із найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Його графічний альбом «Живописна Україна», його олійне полотно «Катерина» – найпопулярніші в Україні твори мистецтва. Віддавши увесь світ талант Батьківщині, Шевченко-художник продовжує бути надійним дороговказом для сучасних художників у виборі власного творчого шляху, в справі національної самоідентифікації у мистецтві. Про що красномовно свідчить й новостворена художня виставка. До експозиції увійшли живопис і графіка, скульптура, твори декоративно-прикладного мистецтва, які гідно репрезентують сучасне українське та світове мистецтво. Ідейний задум виставки полягає саме в показі нових явищ та актуальних тенденцій, характерних для художньої творчості сьогодення. При всій своїй різноплановості й різножанровості виставка має надзвичайно цілісне звучання. В її єдиному просторі гармонійного узгодження набуває не лише розмаїтий світ мистецьких технік і напрямків, але й існування кількох рівноцінних центрів уваги, що вибудовуються навколо незабутніх образів Великого Кобзаря, створених талантом таких митців як Володимир Пашкевич, Микола Підгорний, Сергій Олешко. Упродовж всього життя Шевченко не переставав писати автопортрети, завдяки яким ми знаємо поета в різні періоди його життя. Та з покоління в покоління художники не припиняють створювати його портрети. І це зрозуміло, бо в кожного в душі живе свій улюблений образ Тараса. Серед представлених в нинішній експозиції образів поета, глядач безумовно виділить картину Євгена Курбали «Передчуття» (Останнє перебування Т.Г.Шевченка в Седневі). Виконана ще в 1989 році й присвячена передчуттям поета перед арештом і засланням, у сучасних умовах вона набула ще більш драматичного трактування. Тривожний колорит притаманний багатьом творам виставки, адже тема війни нерозривна з мистецтвом дня нинішнього. Через кривавий колорит високого ступеню напруження досягає художниця Інна Гуржій, показуючи біль Маріуполя у своєму вертикально вирішеному полотні «Іржаве сонце Маріуполя». На тональності червоних барв побудовані роботи Григорія Волкова «Нас розбомбили» та «Ніжність». За рахунок яскравого червоного акценту остаточного вирішення набуває й образ «Воїна світла» Макса Вітика. Пануванням теплих червоних барв художниця з килимарства Ольга Пілюгіна створює вже зовсім інший, не войовничий і тривожний, а життєстверджуючий, переможний настрій в композиції килима «Пробудження». Значна кількість робіт на виставці безпосередньо пов’язана з творчістю Т.Г. Шевченка. Високою майстерністю вирізняються твори народного художника України Миколи Попова (із приват. колекції О.М. Петренка). Це станкова графіка із відомої серії «За мотивами «Кобзаря» Т.Г. Шевченка» (1964). З нею відчутно перегукуються офорти полтавського графіка Олексія Соболевського на історичну тематику – «Сторінки історії», «Реквієм», «На Івана Купала». Створені з проміжком у півстоліття, твори обох митців - яскраве підтвердження неперервного зв’язку художніх поколінь, їх непорушного духовного єднання. До виставки увійшли твори різних поколінь українських та полтавських митців, добре відомих, як народний художник України Віктор Ковтун так і тих, хто лише починає свій творчий шлях - недавніх випускників та студентів полтавських вишів. Відкриттям для полтавського глядача стануть твори українського живописця Сергія Герасименка, сповнені потужного звучання українських національних мотивів («Осінь в Терещенках», «Жниця», «Український мотив»). Всього на виставці 113 творів, які нікого не залишать байдужими. Кожен представлений твір, осяяний глибокою авторською індивідуальністю, подарує полтавським шанувальникам мистецтва незабутні емоції від зустрічі з прекрасним!
