Трагічна сторінка новітньої історії України

Трагічна сторінка новітньої історії України
26-04-2021 | 09:00:00

35-а РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ КАТАСТРОФИ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

   В ніч на 26 квітня 1986 року планове виключення реактора на Чорнобильській атомній електростанції, здавалося, звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги сталися два теплових вибухи, внаслідок яких в атмосферу було викинуто майже 600 небезпечних радіонуклідів. Відразу спричинилася пожежа, що тривала протягом 14 діб. На її ліквідацію прибули 100 пожежників з міста Прип’ять. Пожежу гасили за допомогою вертольотів, з них на реактор скидали мішки з піском та глиною.
 
   Вибух на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС відчув на собі весь світ. За числом потерпілих від аварії Україна зайняла перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. Загальна площа зараження території нашої держави становила близько 200 000 км2 у 12 областях. На долю Білорусі припало 60 % шкідливих викидів. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
 
   Розуміючи, що екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування. 2 дні світ нічого не знав про вибух. Щоб продемонструвати нібито ніякої небезпеки радіації немає, партійне керівництво навіть не відмінило першотравневу демонстрацію.
 
   Жертвами небезпечної аварії на ЧАЕС стала велика кількість населення не лише в Україні. 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії. За оцінками незалежних експертів, 500 000 людей померли від радіації. 8,5 млн. жителів України, Білорусії та Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення. Українські міста та селища кількістю 2293 із населенням близько 2,6 млн. людей забруднено радіоактивними нуклідами.
 
   Події того дня стали однією з наймасштабніших трагедій людства. Вибух, котрий зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу.
 
   Матеріал підготувала М. Оніпко – молодший науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

До списку новин

дух та історія міста

Докладніше

яскраві спортивні
івенти та локації

Докладніше

стоматологічний
туризм

Докладніше

poltava fest

Докладніше

особливі враження
та досвід

Докладніше

за крок від парку

Докладніше

вдихнути глибше

Докладніше
До початку