Напередодні Полтавської битви московська армія передислокувалася в район с. Яківці, де 25 червня 1709 року був збудований другий укріплений табір. Він являв собою П-подібну за плануванням оборонну систему, яка складалася із сімнадцяти фортифікаційних елементів: двох бастіонів, двох напівбастіонів та тринадцяти реданів, з’єднаних між собою земляними валами оточеними ровами. Другий укріплений табір відіграв важливу роль у концентрації всієї московської армії напередодні Полтавської битви і був для неї вигідним пунктом переходу від оборони до наступу 27 червня 1709 року.
Протягом 1853–1854 років силами кадетів Петровського Полтавського кадетського корпусу під керівництвом офіцера І.Коллерта була відновлена частина другого укріпленого табору. На цій же території з 80-х років ХІХ століття знаходився літній спортивний табір кадетів, землю для якого придбав Полтавський єпископ Ілларіон. Очевидно, завдяки цьому місце пам’ятки не зазнало руйнування від польових робіт.
Вперше пагорб можна побачити на аерофотознімку, зробленому німецьким літаком-розвідником 29 липня1941 р. З цього можна зробити висновок, що він був насипаний у проміжок часу між 1909-м та 1941-м роками. Пагорб позначений і на топографічній карті масштабу 1: 25000, знятій у 1954 році, в той же час його вперше ідентифікують в путівнику музею історії Полтавської битви. У 1973 році на пагорбі встановлено пам’ятний знак вигляді кам’яної брили шириною 3,15 м, висотою 0,74 м.
У перші роки радянської влади на цій території розташовувався концентраційний табір для так званого «буржуазного елементу».