Меморіальний комплекс солдатської слави був відкритий у 1969 році. Його авторами виступила група полтавських скульпторів і архітекторів, серед яких Лев Вайнгорт, Ігор Мезенцев, Георгій Кислий. Нині площа меморіалу займає близько 1 гектару. В центрі меморіалу - тригранний обеліск з граніту висотою 22 метри. На ньому слова: «Слава героїв безсмертна». Поруч - шестиметрова фігура воїна. Солдат в руках тримає щит, на якому зображений пам'ятник Слави і солдат ніби охороняє спокій загиблих друзів.
Біля підніжжя монументу палає Вічний Вогонь. Привезли його з Києва, з могили Невідомого солдата. На центральній алеї пам'ятного місця - могили воїнів, які віддали своє життя, захищаючи Полтаву. Олексій Зигін, Степан Кондратенко, Василь Балакін та багато інших солдатів та офіцерів. Деякі захоронення, які знаходяться тут, робилися зовсім нещодавно. Коли в Естонії демонтували пам'ятник Радянському солдатові, звідти до Полтави відправили прах гвардії старшого сержанта Степана Хапікала та капсулу із землею з могили старшини медичної служби Олени Варшавської. Нині ці два найновіших захоронення знаходяться найближче до самого пам'ятника.
Під час окупації Полтави нацистами, вони тут, на цьому кладовищі, розстрілювали і громадян, і військовополонених. І саме тому в цих місцях було створено Меморіал солдатської слави.