EN |
UA
Пам'ятник розташований у самому середмісті Полтави — за Полтавським академічним обласним музично-драматичним театром ім. М.В.Гоголя обличчям до вул. Небесної Сотні. Відкрито пам'ятник 14 квітня 2006 року. Його авторами є полтавські скульптори Дмитро Коршунов та Валерій Голуб.
Постать Марусі Чурай, а також сюжети пісень, авторство яких їй приписують, використали цілий ряд українських письменників і поетів у своїх творах. Найвідомішими із них лишається історичний роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко.
Пам'ятник Марусі Чурай (українській пісні) являє собою фігуру молодої дівчини в національному строї, що в легкій зажурі похилила голову; у лівій руці вона тримає оберемок рослин, а праву піднесла до обличчя.
Пам'ятник — заввишки 3,5 метра, відлитий з бетону, його верхня частина окована міддю.
2006
Приводом для встановлення монументу стали народні перекази і легенди про дівчину-полтавку Марусю, яка жила у XVII столітті, і мала надзвичайно гарний голос і хист до складання пісень. Саме її творчому таланту приписується низка українських народних пісень, серед яких найвідомішими в наш час є «Ой, не ходи Грицю, та й на вечорниці», «Засвіт встали козаченьки».
вул. Гоголя, 23 (площа біля театру ім. М. В. Гоголя)
