Особняк підрядника Бахмутського

Що? - Будинок Наума Бахмутського

Опис

   У Полтаві на початку ХХ століття розповсюдженим типом міського житла заможного населення став особняк. На рівні з іншими типами будівель особняки сформували композиційно-просторове середовище центральної частини міста. Архітектурне вирішення особняків в Полтаві представлене найрізноманітнішими стильовими напрямками, які відображали вподобання їх власників. Яскравим прикладом історичної стилізації того часу став будинок  неомавританського стилю – особняк підрядника Н.С. Бахмутського, що був збудований у 1906 році. Цей нетиповий напрям для архітектури Полтави, представлений єдиним об’єктом, вирішений з використанням східної та юдейської орнаменталістики.

   Особняк розташований на колишній вул. Дворянський (нині вул. Пилипа Орлика), яка на початку ХІХ століття забудовувалася здебільшого одноповерховими будинками на 3 -5 -7, а інколи 9 вікон. Використовувалися так звані типові проекти петербурзького архітектора Д. Трезіні, розроблені саме для житлових кварталів губернських міст. 

   На початку ХХ століття відомий місцевий підрядник Наум Бахмутський, який виконував підряди для будівництва Дворянського і Селянського банку, будинку для інвалідів російсько-турецької війни на Шведській могилі, придбав собі ділянку на вул. Дворянській на якій звів особняк, як подарунок для своєї дружини Ізабелли. Асиметричний за планово-просторовою побудовою, з трьома виділеними у композиції головного фасаду стрільчастими вікнами, будинок має розвинену вінцеву частину. Вона сформована прямокутним аттиком з трьома баштоподібними елементами, один з яких імітує форму мінарету. Головний портал оформлений двоколонним портиком та фігурною орнаментальною аркою, оздоблений арабесками з рослинним орнаментом та геометричними візерунками. В опоряджені фасаду використано мавританські мотиви та ліпні орнаменти. Первісно інтер’єри будівлі складалися з 13 кімнат загальною площею майже 300 м ² .

   Після жовтневої революції 1917 року Наум Бахмутський залишив Полтаву та емігрував до Франції. На початку 1920-х рр. будівля була націоналізована комуністичною владою.

   В різні роки в будівлі розташовувалися майстерня, церква, ЗАГС. В роки Другої світової війни під час нацистської окупації міста у будинку містився німецький військовий штаб. Під час обстрілів будівля зазнала руйнувань, але фасади значною мірою збереглися. Під час реконструкції в середині ХХ ст. будинок переобладнано під комунальні квартири. З 2008 року будівля не експлуатується.

   Деякі місцеві дослідники, зокрема полтавський архітектор Валерій Трегубов припускають, що побудови особняка Бахмутського причетний відомий київський архітектор Владислав Городецький. Порівняльний аналіз будинку в Полтаві та караїмської кенаси в Києві, проведений дослідниками, вказує, що автором обох будівель був саме Городецький. Окрім того архітектор припускає, що фасадне оздоблення будинку виконав італійський скульптор Еліо Саля, який декорував і київську кенасу. Доктор архітектури Юлія Івашко також за порівняльним аналізом розглядає ймовірне авторство Олександра Кобелєва, з яким Бахмутський працював на будівництві Дворянського та Селянського банку, або Олексія Бекетова, що також в той час працював на Полтавщині.

Особливість

Житловий будинок у мавританському стилі (Особняк підрядника Бахмутського) є щойно виявленим об’єктом культурної спадщини за видом "об'єкт історії та архітектури" відповідно до розпорядження голови Полтавської ОДА від 16.07.2021 № 529.