Підготовка до відзначення 200-річчя Полтавської битви передбачала ознакування пам’ятних місць на історичному полі. Проєкт пам’ятника шведам від росіян у вигляді гранітної піраміди, увінчаної гранітним хрестом, розробив О. Більдерлінг. Талановитий військовий педагог та практик, автор ряду навчальних посібників мав нахил до мистецтва, захоплювався історією та музейною справою.
Загальна висота пам’ятника близько 9 метрів. На головному фасаді розміщена бронзова дошка з написами російською та шведською мовами: «Вічна пам'ять хоробрим шведським воїнам, які полягли в битві під Полтавою 27 червня 1709 року». Текст був рекомендований Шведською Королівською академією словесності, історії та антикваріату. Російський переклад зробив О.Більдерлінг, який знав шведську мову.
Пам’ятник встановили біля дороги в районі північного кордону міста, тобто там, де під час Полтавської битви був правий фланг шведської армії, в тому числі й гвардія. Урочистості з нагоди його відкриття розпочалися 25 червня 1909 року хресною ходою від кафедрального Успенського собору на Шведську Могилу. Полтавський єпископ Іоанн відслужив панахиду по загиблих російських і шведських воїнах, окропив пам’ятник святою водою, після чого делегації від різних військових частин поклали вінки до пам’ятника. Захід супроводжувався салютом – чотири гарматних постріли. Особливу данину пам’яті полеглим шведам віддали гвардійські Преображенський і Семенівський полки. Масивний срібний вінок від семенівців мав напис: «В пам'ять про стійких і хоробрих шведських воїнів, які довели свою відданість Королю», а срібний вінок від преображенців – «В пам'ять про наших учителів, слава яких – безсмертна!» Ці та інші вінки після урочистостей зберігалися спочатку в каплиці Св. Петра і Павла в кургані братської могили воїнів московської армії, потім – у музеї Полтавської битви, а після більшовицького перевороту 1917 року були викрадені.
Пам’ятник шведам від росіян є однією із домінант історичного поля.