Остап Вишня справжнє ім’я якого Павло Михайлович Губенко народився 1889 року на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині-Сумщина) в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Своє дитинство Павлусь провів серед місцевого сільського населення. Він добре знав побут, мову й традиції полтавського краю, що згодом знайшло відображення в його творах. Полтавщина з її багатою культурою і яскравими фольклорними мотивами вплинула на розвиток майбутнього письменницького сатиричного стилю. Його твори, такі як серії «Вишневі усмішки», зокрема сільські усмішки, відображають глибоке розуміння сільського життя та народного світогляду.
Гумор Остапа Вишні часто був спрямований на соціальні проблеми, зокрема на викриття бюрократії, наслідків русифікації та несправедливості, що було близьким для Полтавщини. Попри свою популярність, за сталінських часів Вишню було репресовано, і лише після заслання він зміг повернутися до літературної діяльності та висвітлення важливих суспільних тем.
У 40-х роках Остап Вишня бував у Полтаві на вшануванні пам'яті І. П. Котляревського, відвідував його могилу, виступав на літературних вечорах. Про це є записи у щоденнику «Думи мої, думи мої...». Також Остап Вишня брав активну участь у просуванні ідеї створення літературно-меморіального музею І. П. Котляревського на всіх рівнях від Полтави до Києва. У 1948 році відзначалося 150-річчя виходу перших трьох частин «Енеїди», і Остап Вишня очолив комітет, який організовував святкові заходи. Саме він запропонував літературній інтелігенції звернутися до влади з ідеєю створення музею, присвяченого Котляревському. Це була непроста задача, оскільки місто було сильно зруйноване після війни. Однак, після тривалих пошуків було знайдено підходяще приміщення — особняк початку XIX століття, який дивом залишився неушкодженим під час бомбардувань. За легендою, будинок належав Василю Капністу, відомому поету та громадському діячеві. Нарешті у 1952 році Літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського відчинив свої двері для перших відвідувачів.
Помер Остап Вишня 28 вересня 1956 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
У Полтаві на честь Остапа Вишні перейменована колишня вул. Старокладовищенська, яка почала забудовуватися в сер. ХІХ століття. На непарній частині вулиці житлова забудова, на непарний бік виходить Полтавський парк ім. І.П. Котляревського.
З Полтавою пов’язане і життя старшого брата Остапа Вишні. На початку 1924 року письменник-гуморист Василь Губенко, демобілізувавшись з лав Червоної армії, переїхав з Північного Кавказу до України. У Полтаві він влаштувався в редакцію газети «Вісті» завідувачем філії та згодом переїхав до Харкова. Василь Михайлович Губенко розстріляний більшовицькою владою 15 липня 1937 року в Києві за звинуваченням в участі в українській контрреволюційній націоналістичній організації.
До списку новин
