Серед пам’ятних та ювілейних дат 2023 року, що відзначаються на державному рівні, – 160 років із дня народження академіка Володимира Вернадського (12 березня) та 170 років із дня народження письменника-гуманіста Володимира Короленка (27 липня). Видатний науковець зі світовим ім’ям і один із засновників Української академії наук (1918) В.Вернадський та письменник і правозахисник В.Короленко були троюрідними братами по батьківській лінії. Їхній спільний прадід Яків Короленко мав доньку Катерину – це бабуся В.Вернадського та сина Опанаса – дід Володимира Короленка.
Перша зустріч троюрідних братів відбулася у 1877 році в Петербурзі, в редакції газети «Біржовий вказівник», видавцем якої був батько Вернадського Іван Васильович. Двадцятичотирирічний Короленко деякий час працював коректором в друкарні свого родича, але зближення між братами тоді не відбулося. «Він на мене не звертав уваги, – згадував з часом академік, – між нами була 10-річна різниця у віці». Поєднання рідних душ відбувається в Україні, на Полтавщині в роки Першої світової війни. На той час В.Короленко вже жив і працював у Полтаві, а влітку, зазвичай, на своїй мальовничій дачі у Хатках поблизу Шишак (нині – с. Покровське Шишацької селищної громади Миргородського р-ну). Неподалік Шишак на Бутовій горі з 1913 року осіли і Вернадські: спочатку винаймали будиночок, а потім побудували власне помешкання (будинок не зберігся).
У 1918 році В.Вернадський при Полтавському природничо-історичному музеї (нині – Краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) заснував Товариство любителів природи, активними членами якого стали старша донька В. Короленка Софія, чоловік меншої Наталії – Костянтин Ляхович та сестра дружини письменника Парасковія Івановська. Всі вони разом із головою сімейства стали для Вернадського його «середовищем» у Полтаві. Вже на той час перший президент (голова) Української академії наук В.Вернадський (1918 – 1921) добре знав і багато разів використовував при потребі як посилання на джерело «Історію мого сучасника» В.Короленка. Сам письменник, обраний академіком Академії наук Російської імперії, добровільно відмовився від цього звання у 1902 році, протестуючи проти грубого порушення царською владою інституційної незалежності вищої наукової установи.
Обидва брати, як В.Вернадський, так і В.Короленко стали засновниками цілого ряду бібліотек. Вернадський – фундатор найвідомішої в нашій державі хранительки духовної культури – бібліотеки Української Академії наук, нині –
Національна бібліотека України (м. Київ), що носить його ім’я, а Короленко був одним із найактивніших розбудовників Полтавської суспільної бібліотеки, нині – Обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П.Котляревського (м. Полтава).
Отже, один і той самий українсько-польський рід дав світові двох непересічних особистостей, які стали славою і гордістю України, – це академік Володимир Вернадський і письменник-гуманіст Володимир Короленко.Напередодні 160-річчя від дня народження В.Вернадського в стінах Полтавського літературно-меморіального музею В.Короленка (вул. Короленка, 1) відкрилася тематична виставка «Вкарбований у літопис Полтавщини», присвячена життєдіяльності видатного вченого. В експозиційній залі літературної частини музею представлені рукописи вченого, листи-автографи, прижиттєві видання його наукових праць, матеріали про увічнення пам’яті В.Вернадського, спогади про нього. Це спільний проект літературно-меморіального музею та науковців Полтавського краєзнавчого музею імені В.Кричевського, який триватиме протягом місяця.
До списку новин
