Пам’ятник видатному полтавському архітектору Леву Семеновичу Вайнгорту відкритий 28 листопада 2021 року поряд з адмінбудівлею на вул. Зигіна, 1. Раніше в цьому будинку розміщувався виконавчий комітет, де Лев Семенович працював на посаді головного архітектора міста у 1939-1970 роках.
Скульптура Вайнгорта виконана з бронзи, а біла колона, на яку він спирається — із залізобетону. Висота фігури архітектора – 184 см. Він зображений у піджаку, з краваткою та кульковими ручками у кишені. Висота колони — 317 см. Уся композиція розташована на невеликому п’єдесталі та відтворює одну з відомих фотографій Лева Семеновича на Білій Альтанці. Скульптори Д. Коршунов, В. Голуб. Архітектори А. Ароян та В.Шулик.
Довідка:
Арій-Леон Вайнгорт народився 27 листопада 1912 року у Варшаві. До Полтави батьки перевезли його ще немовлям.
У Полтаві закінчив школу, а потім технікум. Вищу освіту здобув у Харківському інженерно-будівельному інституті. Після закінчення вишу деякий час працював на будівництві Московського метрополітену. У 1938 році в неповних 26 років призначений на посаду головного архітектора м. Полтави.
Співавтор багатьох пам'ятників міста і багатьох наукових робіт з містобудування і архітектури Полтави. За його активної участі у повоєнні часи відновлено центр міста, проведено містобудівні заходи зі створення його чіткої планувальної структури, відтворено історичний вигляд Круглої площі. У 1954 році Вайнгорт відновив Білу Альтанку. Добився будівництва нового будинку для Полтавського академічного музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя (1958 р.). У 1960-х Вайнгорт керував спорудженням автомобільно-залізничного мосту через Ворсклу, Будинку культури бавовнопрядильного комбінату, розбивкою Полтавського міського парку. За величезного сприяння Лева Семеновича був відновлений Хрестовоздвиженський монастир, а також збережена дзвіниця Свято-Успенского собору.
Протягом 10 років Лев Семенович Вайнгорт був доцентом кафедри архітектурного проектування Полтавського інженерно-будівельного інституту (нині - Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»). Автор і перший директор (з 1981 р.) Національного музею-заповідника М. В. Гоголя в селі Гоголеве на Полтавщині.
Після виходу на пенсію, з 1986 року, працював старшим науковим співробітником Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського, до реставрації якого доклав багато зусиль.
Автор багатьох науково-дослідницьких, історико-архітектурних праць.
Помер архітектор 18 квітня 1994 року в Полтаві.
Виготовлення та облаштування пам’ятника фінансувалися коштами приватних осіб, ГО та благодійних внесків.