Класик нової української літератури помер у 1838 році у віці 69 років. Згідно з заповітом поета, він був похований на міському цвинтарі під розлогою тополею обабіч Кобеляцького тракту.У 1893 р. Полтавське губернське земське зібрання асигнувало на спорудження нового пам'ятника 1 тис. крб. Тоді ж почався збір пожертв. Пам'ятник відкрито 1898 р. Монумент являє собою гранітний обеліск з чорного мармуру на фігурному постаменті. На фасадній стороні – барельєфне зображення обличчя І. П. Котляревського в лавровому вінку (відлите учнями земського ремісничого училища).
Нижче – вірш Т. Г. Шевченка:
«Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди,
поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть».
Обеліск був увінчаний хрестом, який у 1938 р. замінили чотиригранним конусоподібним блоком, а на стик перенесли барельєф. Пам'ятник і могила були обнесені металевою огорожею, яку 1967 р. знято. У 1969 р. покладено гранітні підходи. Проведено реставрацію і полірування гранітних площин, відновлено позолоту надписів.
Опікувався похованням друг Котляревського, полтавський вчитель Павло Стеблін-Камінський, він же за свої кошти побудував перший цегляний надгробок на могилі поета у 1839 році.