Головним меценатом будівництва церкви був полтавський купець другої гільдії Л. В. Колесников. Лев Васильович і його дружина Анастасія Іванівна залишили після себе світлу пам’ять, увічнену в храмах Полтави. Достовірно відомо, що на їхні кошти було також споруджено храм на честь Святої Трійці на Сінній площі, в якому ці знамениті полтавці і були поховані. Великі кошти благочестиве сімейство залишило, згідно із заповітом, і для зведення Макаріївської церкви, яку побудували в 1903 році, через два роки після смерті благодійника. Освячена в 1904 році на честь преподобного мученика Макарія Каневського — архімандрита Овруцького, Переяславського чудотворця, а приділ з правого боку — в ім’я пророка Іллі.
Церква мурована, одноповерха, хрещата в плані. Північний та південний рамена і аспида — гранчасті, в кутах між ними вбудовані невеликі об’єми. Центральний четверик увінчано наметом з маківкою на світлому восьмерику. Із західного боку сполучається з наметовою дзвіницею.
З 1937 року Макаріївська церква була закрита. У 1941 відновила свою діяльність. Після знищення у 1962 році Преображенської церкви стала соборною церквою міста і одночасно кафедрою преосвященних архієреїв Полтавської єпархії.
Хвиля храмових руйнувань за часів так званої хрущовської відлиги обійшла Макаріївську церква, – навпаки, після знесення в 1962 році Преображенського собору вона отримує статус кафедрального храму. Кілька реставрацій не змінили його початкового вигляду. Ні стихії, ні людська несправедливість не змогли йому нашкодити.
У 1966-1967 та 1986-1987 рр. в інтер’єрі проводилися реставраційні роботи.
В інтер’єрі збереглися розписи початку ХХ століття, ікона Горбанівської Богоматері (1786 р.).
(0532) 59-25-76